Що слід знати про психоемоційні стани під час війни

Знання для здоров’я

Автор статті

Ольга Летнянчик
Лікар, медичний блогер, копірайтер
  • Facebook
  • Експерт в темі: Медицина, здоров’я, психологія, медитація, здорове харчування
  • Досвід: 2003-дотепер

Зміст:

Війна – це пряма загроза життю, отож організм максимально намагається вижити. Існують певні фізіологічні закономірності, як тіло реагує на такий стан. Знання про них дозволяє краще розуміти, що зараз відбувається з нами та як діяти.

У стані безпосередньої фізичної загрози людина, як і інші ссавці, має три основні сценарії поведінки – напад, втеча або видатися «мертвим». Людина в такому стані діятиме більш інстинктивно, тобто вибере для себе властивий сценарій реагування на загрозу. Також те, чи людина відповість активно або пасивно, залежить від її ресурсного стану. Тобто тут дуже важливо дбати про свій фізичний стан, добре спати, достатньо рухатися, пити й правильно харчуватися.

Звісно, людина – психосоціальна істота, наділена здатністю усвідомити ситуацію та діяти розумно в стані безпосередньої загрози життю. На жаль, складніше буде тим, у кого немає навичок справлятися зі стресом, перебуваючи в епіцентрі подій.

Ви можете зауважити в себе різкі перепади психоемоційних станів від надмірної активності до стану заціпеніння та відчуття повного безсилля.

6 етапів реагування у ситуації загрози

  • Етап очікування. Це період, коли ми вже очікуємо небезпеку, але сподіваємося, що все мине. На такому етапі можливе відчуття паніки. Корисно в такій ситуації розробити план дій; підготувати запас води, їжі, ліків; зібрати тривожну валізку; пройти курси першої медичної допомоги тощо. Така діяльність позбавляє зайвої паніки і дає можливість відчувати контроль.
  • Етап удару. Це момент, коли власне наступила руйнівна подія, наприклад, початок військового вторгнення. Залежно від підготовки й стану психіки людина можете «завмерти» чи навпаки хаотично або більш-менш усвідомлено діяти.
  • Етап дії. Під час цієї стадії емоцій майже не існує, тривога та хвилювання пригнічуються, ніби «відключаються», у тілі домінує гормон адреналін. Уся енергія переходить у дію, у так званий «режим ходу». У таких ситуаціях, звичайно, дуже допомагає «підготовка до кризової ситуації». Проте важливо дбайливо ставитися до себе, робити те, що вам під силу.
  • Етап медового місяця. На цьому етапі люди відчувають, що події поступово «вирівнюються». Можливі сильні перепади емоцій, від сліз до відчуття любові та вдячності. ЗМІ люблять висвітлювати подібні історії, демонструючи, як спільнота об’єднується та допомагає одне одному.
  • Етап усвідомлення. Люди починають усвідомлювати, із чим вони зіткнулися, та досліджувати свої втрати, наприклад, втрату родича, друга або колеги, фінансові втрати, втрату житла чи роботи; нематеріальні втрати, такі як втрату контролю, втрату віри, втрату влади тощо. На особистому рівні люди можуть відчувати дратівливість, погано спати, бачити жахіття в сні, мати поведінкові проблеми та сімейні конфлікти. Кожна людина по-різному реагує на такий стрес.
  • Етап відновлення. Етап відновлення має дві фази: Фаза 1 – фізичне та фінансове відновлення, щоби повернутися до того місця, де ви були до початку надзвичайної ситуації. Фаза 2 – духовне відновлення, яке може тривати більше часу, під час якого ви маєте прийняти та знайти нові сенси.

Можливі психоемоційні, фізичні й поведінкові реакції на війну

Емоційні реакції

  • Шок
    • Заперечення чи невіра в те, що сталося.
    • Відчуття заціпеніння, ніби все нереальне.
  • Страх
    • Про рецидив, повтор ситуації.
    • Про відсутність власної безпеки чи своєї родини.
    • Незрозуміле відчуття страху.
  • Злість
    • На того, хто це спричинив чи «дозволив цьому статися».
    • На несправедливість і безглуздість усього.
    • Узагальнена злість і дратівливість.
  • Смуток
    • Про втрати – як людські, так і матеріальні.
    • Про втрату відчуття захищеності, безпеки.
    • Почуття депресії без причини.
  • Відчуття сорому
    • За те, що виявився безпорадним або надто емоційним.
    • За те, що не поводився так, як хотілося б.
    • За те, що врятувався, утік.
    • За те, що не допомагаю достатньо.

Ментальні реакції, думки

  • Часті нав’язливі думки або спогади про інцидент.
  • Думки або образи стосовно інших страшних подій.
  • Відчуття повторного «переживання» досвіду.
  • Спроби закрити, витіснити болючі спогади.
  • Сни і кошмари про те, що сталося.
  • Неприємні сни про інші страшні речі.
  • Труднощі з прийняттям простих рішень.
  • Неможливість зосередитися і проблеми з пам'яттю.

Фізичні реакції

  • Проблеми зі сном
    • Важко заснути через нав’язливі думки.
    • Неспокійний і порушений сон.
    • Відчуття втоми та відсутності відновлення після сну.
  • Фізичні проблеми
    • Легко лякаєтеся шуму.
    • Загальне збудження і м'язове напруження.
    • Серцебиття, тремтіння або пітливість.
    • Задишка.
    • Нудота, діарея або закреп.
    • Інші симптоми.

Поведінкові реакції

  • Соціальна поведінка
    • Відсторонення від інших і потреба побути на самоті.
    • Легко дратується на інших людей.
    • Почуття відстороненості від інших.
    • Втрата інтересу до звичайної діяльності та хобі.
  • Робота
    • Відсутність бажання йти на роботу, погана мотивація.
    • Погана концентрація та увага.
  • Звички
    • Надмірне вживання алкоголю, сигарет або інших наркотиків.
    • Втрата апетиту або часте вживання їжі, переїдання.
    • Втрата інтересу до улюблених занять.

Читайте також:

Про панічні атаки
Про депресію
Про стрес
Про тривожну аптечку
Про аптечку в автомобілі
Про переохолодження
Про сон

Наслідки війни для психічного здоров’я

ВООЗ підрахувала, що в ситуаціях збройних конфліктів у всьому світі, 10% осіб, які переживають травматичні події, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% матимуть поведінкові розлади, що заважатимуть їм ефективно функціонувати. Найпоширеніші проблеми – це депресія, тривожні розлади та психосоматичні проблеми, такі як безсоння, біль в спині чи животі.

Посттравматичний стресовий розлад – це розлад, що наступає внаслідок пережиття людиною страшної, приголомшливої події, а саме побачена смерть, важкі тілесні ушкодження, різні види насильства, стихійні лиха, бойові дії, безпосереднім учасником або свідком яких є особа.

Попри те, що свідки військових дій можуть мати ознаки негативного впливу стресу та зниження відчуття безпеки, важкість цього впливу обернено залежить від здатності адаптуватися та навичок, як справлятися зі стресом.

Як допомогти собі почуватися краще:

  • якомога більше дотримуйтесь звичайного розпорядку дня;
  • їжте здорову їжу – будьте обережні, не пропускайте прийоми їжі та не переїдайте;
  • займайтеся спортом і залишайтеся активними;
  • допомагайте іншим людям у вашій громаді як волонтер – залишайтеся зайнятими;
  • прийміть допомогу від сім’ї, друзів, колег по роботі чи інших людей, яким ви довіряєте – поговоріть з ними про свої почуття;
  • обмежте свій час перегляду новин про трагедію в соціальних мережах, інтернет-ресурсах, на телебаченні, радіо чи в газетних повідомленнях;
  • робіть собі перерву, щоб відпочити.

Зверніться за професійною допомогою, якщо:

  • описані вище проблеми є особливо серйозними або якщо вони тривають понад 5-6 тижнів;
  • ви відчуваєте заціпеніння або порожнечу, відсутність почуттів, також ви можете виявити, що весь час зайняті, щоб уникнути неприємних думок і почуттів;
  • у вас немає друзів чи рідних, яким ви могли б розповісти про те, що ви пережили та про свої відчуття;
  • ви вживаєте алкоголь або наркотики, щоб допомогти нервовій системі впоратися;
  • у вас є будь-які інші занепокоєння з приводу того, як ви чи ваша родина справляєтеся, і ви хотіли б обговорити це питання.

Просіть про допомогу, коли:

  • ваші емоції або фізичні симптоми занадто інтенсивні або постійні;
  • ви відчуваєте себе занадто заціпенілим, відрізаним або ви втікаєте в надмірну діяльність, щоб нічого не відчувати;
  • вам продовжують снитися жахіття, погано спите;
  • страждають ваші сімейні, соціальні чи робочі стосунки;
  • ви відчуваєте сум або депресію понад два тижні;
  • ви не продуктивні в школі, на роботі чи вдома;
  • ви вживаєте алкоголь або наркотики, щоб позбутися своїх проблем;
  • ви не в змозі піклуватися ні про себе, ні про своїх дітей;
  • ви хворі;
  • вам нема з ким поговорити про свій досвід;
  • ви втратили віру в себе чи світ.

Пам’ятайте, що в житті, на жаль, нещастя трапляються, але не будьте з бідою на одинці! Шукайте допомоги та підтримки, а, якщо ви в безпеці і ресурсі, то допомагайте іншим!

Будьте здорові!

 

Рекомендована література:

https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-in-emergencies
https://www.mh4u.in.ua/shukayu-dopomogu/shho-take-posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-ptsr/
https://www.health.govt.nz/your-health/healthy-living/emergency-management/managing-stress-emergency/common-reactions-disaster
https://www.amnh.org/research/natural-science-collections-conservation/general-conservation/emergency-preparedness/emergency-response/psychological-effects-of-emergencies
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1472271/#B9
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12902364/
https://nus.org.ua/articles/dolayemo-paniku-46-vprav-i-porad-yak-stabilizuvatysya-pid-chas-vijny/

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проєктах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».


Автор статті

Ольга Летнянчик
Лікар, медичний блогер, копірайтер
  • Facebook
  • Експерт в темі: Медицина, здоров’я, психологія, медитація, здорове харчування
  • Досвід: 2003-дотепер