Чи ставили ви собі запитання, наскільки шкідливий мікропластик? У цій статті ви знайдете практичні поради, які допоможуть зменшити вплив мікропластику

Мікропластик – це крихітні пластикові фрагменти довжиною до 5 міліметрів, які, на жаль, стали невіддільною частиною нашого життя і довкілля. Ці частинки містяться  у воді, їжі, одязі та, навіть у повітрі, яким ми дихаємо. 

Щороку в довкілля потрапляє від 10 до 40 мільйонів тонн мікропластику, і за нинішніх тенденцій ця цифра може подвоїтися вже до 2040 року. Більшість частинок утворюється внаслідок розкладання більших пластикових виробів, а частина потрапляє напряму – через фарби, засоби для чищення, зубні пасти та інші продукти щоденного вжитку.

Науковці лише починають розуміти, як це впливає на здоров'я. У цій статті розберемо, звідки береться мікропластик у побуті – і головне, дамо прості поради, як зменшити його кількість у своєму житті.

Читайте також: Вплив вейпів на легені: що треба знати про електронні сигарети

Що таке мікропластик?

Крихітні частинки мікропластику майже не розкладаються, тому накопичуються в довкіллі та можуть потрапляти в організм людини через їжу, воду і повітря.

Розрізняють два типи мікропластику:

  • Первинний – це частинки, які виробляють навмисно (наприклад, виробники додають їх до косметичних засобів та засобів гігієни (їх ще називають мікрогранулами). У деяких країнах використання таких мікрогранул уже заборонено.
  • Вторинний мікропластик утворюється, коли більші пластикові вироби чи відходи поступово розкладаються під впливом довкілля.

Читайте також: Види пластику: безпечний та з можливою шкодою для здоров'я

Наскільки шкідливий мікропластик?

Вивчення впливу мікропластику на здоров'я людини лише почалися, але результати вже викликають занепокоєння. Частинки мікропластику знаходять практично в усіх органах і тканинах людини – у мозку, серці, шлунку, плаценті, а також у грудному молоці та навіть у калі новонароджених. Це означає, що контакт з мікропластиком починається ще до народження.

Дослідження на тваринах і клітинах пов'язують мікропластик із запаленням, порушеннями імунної системи, пошкодженням тканин, змінами обміну речовин та розвитку органів. Окремі спостереження також вказують на можливий зв'язок із проблемами дихання, травленні і репродуктивного здоров'я, а також із ризиком онкологічних захворювань.

Науковці продовжують вивчати, як саме частинки пластику взаємодіють із клітинами організму – є дані, що вони здатні проникати всередину клітин і впливати на роботу генів, що потенційно може сприяти розвитку судинних захворювань та інших патологій.

Читайте також: Сухе повітря у квартирі взимку: чим небезпечне і як правильно зволожувати?

Поради, які допоможуть зменшити шкоду від мікропластику

Повністю уникнути пластику неможливо, але зменшити його негативний вплив – цілком реально. Почати найкраще з кухні, адже саме там ми найчастіше контактуємо з пластиком через їжу.

Перегляньте посуд для готування їжі: 

  • Відмовтеся від антипригарних сковорідок з тефлоновим покриттям (при нагріванні чи подряпинах вони виділяють мільйони частинок пластику в їжу).
  • Обирайте чавун, нержавіючу сталь або кераміку без покриття.

Оновіть кухонне приладдя:

  • Замініть пластикові лопатки, ложки та обробні дошки на дерев'яні, бамбукові або з нержавіючої сталі.
  • Особливо уникайте приладдя з чорного пластику, адже воно часто містить токсичні речовини.
  • Важливо розуміти, що силікон також є пластиком, тому це не найкраща альтернатива.

Перевірте умови зберігання їжі:

  • Перейдіть від пластикових контейнерів до скляних банок, посуду з нержавіючої сталі або тканинних обгорток та вощанок.
  • Ніколи не розігрівайте їжу в пластикових контейнерах у мікрохвильовій печі (навіть "придатні для мікрохвильовки" виділяють мільйони частинок пластику).
  • Обирайте свіжі продукти, надавайте перевагу необробленим та свіжим продуктам, купуючи їх із мінімальною кількістю пластикової упаковки.

Читайте також: Корисні заготовки продуктів на зиму: висушування

Оцініть напої:

  • Замініть пластикові пляшки для води на скляні або з нержавіючої сталі.
  • Використовуйте фільтр для водопровідної води замість бутильованої.
  • Обирайте листовий чай замість одноразових пакетиків і каву через френч-прес тощо.

Оцініть засоби для миття посуду:

  • Замініть синтетичні губки на варіанти з рослинних волокон, целюлози або бамбука.

Подумайте про одяг:

  • Синтетичні тканини (поліестер, нейлон, спандекс) виділяють мікроволокна під час прання й носіння.
  • Обирайте органічну бавовну, льон, вовну чи бамбук.
  • Купуйте менше, обирайте якісніші речі.
  • Для синтетичних тканин корисним буде фільтр для мікроволокон у пральній машині.

Подбайте про домашнє середовище:

  • Регулярно використовуйте порохотяг, провітрюючи приміщення під час прибирання.
  • Використовуйте фільтри для повітря.
  • Обирайте меблі та іграшки з натуральних матеріалів замість пластикових.

Будьте здорові!

Рекомендована література:

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10151227/

https://med.stanford.edu/news/insights/2025/01/microplastics-in-body-polluted-tiny-plastic-fragments.html

https://penntoday.upenn.edu/news/impact-microplastics-and-how-limit-exposure

https://www.plasticpollutioncoalition.org/beginners-guide-to-reducing-plastic

https://medium.com/@derekflanzraich/microplastics-the-ultimate-beginners-guide-and-what-to-do-now-too-93914ff36de7

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, здобула кваліфікацію лікаря.

«Беру участь у декількох проєктах у сфері популяризації здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я. Вірю, що знання – це перший крок на шляху до змін на краще».